Мировоззрение Т.Г. Шевченко: религия и атеизм

[[Категория:Подшивка статей]]

[[Категория:Подшивка статей]]

Однако есть великие люди, которые в своем творчестве наиболее адекватно выразили свои личные убеждения, самого себя. К таким людям относится и Тарас Григорьевич ШЕВЧЕНКО.

Однако есть великие люди, которые в своем творчестве наиболее адекватно выразили свои личные убеждения, самого себя. К таким людям относится и Тарас Григорьевич ШЕВЧЕНКО.

<b>Место Тараса Григорьевича Шевченко в идеологической борьбе</b>

<b>Место Тараса Григорьевича Шевченко в идеологической борьбе</b>

У нас нет возможности рассмотреть все мировоззренческие аспекте личной жизни и творчества Тараса Григорьевича Шевченко, или входить в полемику с циклом о Шевченко государственного радиовещания. Остановимся лишь на его отношении к вере в Бога и к церкви.

У нас нет возможности рассмотреть все мировоззренческие аспекте личной жизни и творчества Тараса Григорьевича Шевченко, или входить в полемику с циклом о Шевченко государственного радиовещания. Остановимся лишь на его отношении к вере в Бога и к церкви.

<b>Поэт пренебрежительно относился к церкви и попам</b>

<b>Поэт пренебрежительно относился к церкви и попам</b>

Умре муж велій в власанице.

Умре муж велій в власанице.

Не плачте, сироти, вдовиці,

Не плачте, сироти, вдовиці,

А ти, Аскоченський, восплач

А ти, Аскоченський, восплач

Во утріє на тяжкій глас.

Во утріє на тяжкій глас.

І Хомяков, Русі ревнитель,

І Хомяков, Русі ревнитель,

Москви, Отечества любитель,

Москви, Отечества любитель,

О юбкоборцеві вочплач.

О юбкоборцеві вочплач.

І вся, О!, "Русская Беседа"

І вся, О!, "Русская Беседа"

Во глас єдиний ісповедуй

Во глас єдиний ісповедуй

Свої грєхи... І плач! І плач!"

Свої грєхи... І плач! І плач!"

В критике церковников Шевченко останавливался, главным образом, на православных и католических священниках. Их он всегда изображал как пособников социального и политического угнетения простых людей. В поэме "Кавказ" клеймя православную церковь, которая прикрывала угнетения своих верующих и способствовала угнетению "иноверцев" Кавказа, поэт пишет:

В критике церковников Шевченко останавливался, главным образом, на православных и католических священниках. Их он всегда изображал как пособников социального и политического угнетения простых людей. В поэме "Кавказ" клеймя православную церковь, которая прикрывала угнетения своих верующих и способствовала угнетению "иноверцев" Кавказа, поэт пишет:

А за те!

А за те!

Якби ви з нами подружили,

Якби ви з нами подружили,

Багато б дечому навчились!

Багато б дечому навчились!

У нас же світа, як на те -

У нас же світа, як на те -

Одна Сибір неісходима,

Одна Сибір неісходима,

А тюрм!, а люду!.. Що й лічить!

А тюрм!, а люду!.. Що й лічить!

От молдованина до фіна

От молдованина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Бо благоденствує!

У нас Святую Біблію читає

У нас Святую Біблію читає

Святій чернець и научає

Святій чернець и научає

Що цар якийсь-то*) свині пас,

Що цар якийсь-то*) свині пас,

Та дружню жінку взяв до себе,

Та дружню жінку взяв до себе,

А друга вбив. Тепер на небі.

А друга вбив. Тепер на небі.

От бачите, які у нас

От бачите, які у нас

Сидять на небі! Ви ще темні,

Сидять на небі! Ви ще темні,

Святим хрестом не просвіщені.

Святим хрестом не просвіщені.

У нас навчіться... В нас дери

У нас навчіться... В нас дери

І просто в рай,

І просто в рай,

Хоч і рідню всю забери!"

Хоч і рідню всю забери!"

*)Примечание:"Якийсь-то цар" - это святой библейный царь Давид.

*)Примечание:"Якийсь-то цар" - это святой библейный царь Давид.

Кругом неправда и неволя

Кругом неправда и неволя

Народ замучений мовчить.

Народ замучений мовчить.

І на апостольськім престолі

І на апостольськім престолі

Чернець вгодований сидить,

Чернець вгодований сидить,

Людською кровію шинкує

Людською кровію шинкує

І рай у найми оддає.

І рай у найми оддає.

Осуждая католическое духовенство за торговлю буллами, которые якобы отпускали грехи, Шевченко словами Яна Гуса говорит в поэме:

Осуждая католическое духовенство за торговлю буллами, которые якобы отпускали грехи, Шевченко словами Яна Гуса говорит в поэме:

... А тепер

... А тепер

Отим положено конклавом:

Отим положено конклавом:

Хто без святої булли вмер -

Хто без святої булли вмер -

У пекло просто; хто ж заплатить

У пекло просто; хто ж заплатить

За буллу вдвоє, ріж хоч брата,

За буллу вдвоє, ріж хоч брата,

Окроми папи і ченця,

Окроми папи і ченця,

І в рай іди! Кінець кінцям!

І в рай іди! Кінець кінцям!

У злодія вже злодій краде,

У злодія вже злодій краде,

Та ще й у церкві. Гади! гади!

Та ще й у церкві. Гади! гади!

Чи напилися ви, чи ні

Чи напилися ви, чи ні

Людської крові?..

Людської крові?..

Это в полной мере касается и православной церкви, которая также преследовала еретиков, за деньги отпускала грехи, управлялась и управляется такими же "откормленным монахами".

Это в полной мере касается и православной церкви, которая также преследовала еретиков, за деньги отпускала грехи, управлялась и управляется такими же "откормленным монахами".

Еще в 80-х годах XIX века Великий Каменяр - Иван Франко в работе "Темное царство" писал, что слова "Бог", "святой", "молитва", "помолюсь" и подобные им у Шевченко являются символами свободы, правды, награды и мести, и что такие слова не имеют никакого прямого отношения к их религиозно-догматическому содержанию. Автор этих строк тоже, например, переводил с древних языков на украинский Апокалипсис, Евангелие от Иоанна, Экклезиаст, до десятка высокохудожественных псалмов. Все это в течение 1990-1996 годов публиковалось в журнале "Человек и мир". Но на основании этого никак нельзя сделать вывод, что я перестал быть атеистом. Мои переводы были научные, комментарии к ним тоже научные, а следовательно - атеистические.

Еще в 80-х годах XIX века Великий Каменяр - Иван Франко в работе "Темное царство" писал, что слова "Бог", "святой", "молитва", "помолюсь" и подобные им у Шевченко являются символами свободы, правды, награды и мести, и что такие слова не имеют никакого прямого отношения к их религиозно-догматическому содержанию. Автор этих строк тоже, например, переводил с древних языков на украинский Апокалипсис, Евангелие от Иоанна, Экклезиаст, до десятка высокохудожественных псалмов. Все это в течение 1990-1996 годов публиковалось в журнале "Человек и мир". Но на основании этого никак нельзя сделать вывод, что я перестал быть атеистом. Мои переводы были научные, комментарии к ним тоже научные, а следовательно - атеистические.

<b>Библейские сюжеты в творчестве Тараса Григоровича Шевченко</b>

<b>Библейские сюжеты в творчестве Тараса Григоровича Шевченко</b>

Марія встала тай пішла

Марія встала тай пішла

З глеком по воду до криниці.

З глеком по воду до криниці.

І гість за нею, і в ярочку

І гість за нею, і в ярочку

Догнав Марію...

Догнав Марію...

Холодочком

Холодочком

До сходу сонця провели

До сходу сонця провели

До самої Тіверіади

До самої Тіверіади

Благовістителя. І раді,

Благовістителя. І раді,

Радісінькі прийшли

Радісінькі прийшли

Додому.

Додому.

Жде його Марія

Жде його Марія

І ждучи плаче, молодії

І ждучи плаче, молодії

Ланіти, очі і уста

Ланіти, очі і уста

Марніють зримо. - Ти не та,

Марніють зримо. - Ти не та,

Не та тепер, Маріє, стала.

Не та тепер, Маріє, стала.

... А люди ждуть чогось і ждуть,

... А люди ждуть чогось і ждуть,

Чогось непевного... Маріє!

Чогось непевного... Маріє!

Ти, безталанная, чого

Ти, безталанная, чого

І ждеш і ждатимеш од Бога

І ждеш і ждатимеш од Бога

І од людей його? Нічого,

І од людей його? Нічого,

Ніже апостола того

Ніже апостола того

Тепер не жди...

Тепер не жди...

... В Єрусалимі говорили

... В Єрусалимі говорили

Тихенько люди, що стояли

Тихенько люди, що стояли

У городі Тіверіаді

У городі Тіверіаді

Чи то якогось розп'яли

Чи то якогось розп'яли

Превозвістителя месії.

Превозвістителя месії.

После рождения ребенка Иосиф и Мария спасают его от Ирода проклятого побегом в Египет, а там:

После рождения ребенка Иосиф и Мария спасают его от Ирода проклятого побегом в Египет, а там:

Марія нанялася прясти

Марія нанялася прясти

У копта вовну. А святий

У копта вовну. А святий

Іосиф взявсь отару пасти,

Іосиф взявсь отару пасти,

Щоб хоч козу ту заробить

Щоб хоч козу ту заробить

На молоко малій дитині...

На молоко малій дитині...

... Ще рік минув. (Старий промовив:)

... Ще рік минув. (Старий промовив:)

-Доню, не журись,

-Доню, не журись,

Царя вже Ірода не стало...

Царя вже Ірода не стало...

Ходімо, каже, у свій гай,

Ходімо, каже, у свій гай,

У свій маленький тихий рай!

У свій маленький тихий рай!

... То сяк, то так прийшли додому.

... То сяк, то так прийшли додому.

Бодай не довелось нікому

Бодай не довелось нікому

Узріть такеє. Благодать!

Узріть такеє. Благодать!

Гайочок тихий серед поля,

Гайочок тихий серед поля,

Одна єдиная їх доля

Одна єдиная їх доля

Отой гайочок! І не знать,

Отой гайочок! І не знать,

Де Він кохався. І хатина,

Де Він кохався. І хатина,

Все, все сплюндровано. В руїні

Все, все сплюндровано. В руїні

Їм довелося ночувать.

Їм довелося ночувать.

В ярок Марія до криниці

В ярок Марія до криниці

Швиденько кинулася. Там

Швиденько кинулася. Там

Колись то з нею Яснолиций

Колись то з нею Яснолиций

Зустрівся гість святий. Бур'ян,

Зустрівся гість святий. Бур'ян,

Будяк колючий з кропивою

Будяк колючий з кропивою

Коло криниці поросли.

Коло криниці поросли.

Маріє! Горенько з тобою!

Маріє! Горенько з тобою!

Молися, серденько, молись!

Молися, серденько, молись!

Окуй свою святую силу...

Окуй свою святую силу...

Долготерпєнієм твоїм окуй,

Долготерпєнієм твоїм окуй,

В сльозах кровавих загартуй!..

В сльозах кровавих загартуй!..

Небога трохи не втопилась

Небога трохи не втопилась

У тій криниці! Горе нам

У тій криниці! Горе нам

Було б іскупленим рабам!

Було б іскупленим рабам!

Дитина б тая виростала

Дитина б тая виростала

Без матері, і ми б не знали

Без матері, і ми б не знали

І досі правди на землі!

І досі правди на землі!

Святої волі? Схаменулась

Святої волі? Схаменулась

І тяжко, важко усміхнулась

І тяжко, важко усміхнулась

Тай заридала. Полились

Тай заридала. Полились

На цямрину святиє сльози

На цямрину святиє сльози

Тай висохли. А їй, небозі,

Тай висохли. А їй, небозі,

Полегшало.

Полегшало.

Далее рассказывается о жизни святого семьи в Назарете. Ребенок подростал:

Далее рассказывается о жизни святого семьи в Назарете. Ребенок подростал:

Зробила

Зробила

Чи то позичила вдова

Чи то позичила вдова

Півкопи тую на буквар.

Півкопи тую на буквар.

Сама б учила, так не знала ж

Сама б учила, так не знала ж

Вона письма того. Взяла

Вона письма того. Взяла

Та в школу хлопця одвела

Та в школу хлопця одвела

У ієсейську.*)

У ієсейську.*)

*) Примечение:

*) Примечение:

І Йосипа того не стало.

І Йосипа того не стало.

І ти, як палець той, осталась

І ти, як палець той, осталась

Одна-однісінька! Такий

Одна-однісінька! Такий

Талан твій латаний, небого!

Талан твій латаний, небого!

Брати його, ученики,

Брати його, ученики,

Нетвердії, душеубогі,

Нетвердії, душеубогі,

Катам на муку не дались.

Катам на муку не дались.

Сховались, потім розійшлись,

Сховались, потім розійшлись,

І ти їх мусила збирати...

І ти їх мусила збирати...

Отож вони якось зійшлись

Отож вони якось зійшлись

Вночі круг тебе сумувати.

Вночі круг тебе сумувати.

І ти, великая в женах!

І ти, великая в женах!

І їх униніє і страх

І їх униніє і страх

Розвіяла, мов ту полову,

Розвіяла, мов ту полову,

Своїм святим огненним словом!

Своїм святим огненним словом!

Ти дух святий свій пронесла

Ти дух святий свій пронесла

В їх душі вбогії. Хвала!

В їх душі вбогії. Хвала!

І похвала тобі, Маріє!

І похвала тобі, Маріє!

Мужі воспрянули святиє,

Мужі воспрянули святиє,

По всьому світу розійшлись.

По всьому світу розійшлись.

І іменем твойого сина,

І іменем твойого сина,

Твоєї скорбної дитини,

Твоєї скорбної дитини,

Любов і правду рознесли

Любов і правду рознесли

По всьому світу. Ти ж під тином,

По всьому світу. Ти ж під тином,

Сумуючи, у бур'яні

Сумуючи, у бур'яні

Умерла з голоду. Амінь.

Умерла з голоду. Амінь.

А потім ченці одягли

А потім ченці одягли

Тебе в порфіру. І вінчали,

Тебе в порфіру. І вінчали,

Як ту цариця... Розп'яли

Як ту цариця... Розп'яли

Й тебе, як сина. Наплювали

Й тебе, як сина. Наплювали

На тебе чистую, кати:

На тебе чистую, кати:

Розтлили кроткую, а ти...

Розтлили кроткую, а ти...

В людській душі возобновилась,

В людській душі возобновилась,

В душі невольничій, малій,

В душі невольничій, малій,

В душі скорбящій і убогій.

В душі скорбящій і убогій.

(11 ноября 1859,

(11 ноября 1859,

С.-Петербург)

С.-Петербург)

<b>Шевченко отрицал существование Бога</b>

<b>Шевченко отрицал существование Бога</b>

Чи Бог бачить із-за хмари

Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльозі, горе?

Наші сльозі, горе?

Може й бачить, та помага,

Може й бачить, та помага,

Як отії гори,

Як отії гори,

Предвічні, що политі

Предвічні, що политі

Кровію людською!..

Кровію людською!..

В поэме «Княжна», изображая мерзкие поступки князя-крепостника - «Патриота», «Убогих Брата», Шевченко раз за разом отмечает:

В поэме «Княжна», изображая мерзкие поступки князя-крепостника - «Патриота», «Убогих Брата», Шевченко раз за разом отмечает:

...А "Патріот", "Убогих Брат"...

...А "Патріот", "Убогих Брат"...

У мужика... А Бог не знає,

У мужика... А Бог не знає,

А може й знає, та мовчить.

А може й знає, та мовчить.

...А Бог куняє. Бо се було б диво,

...А Бог куняє. Бо се було б диво,

Щоб чути і бачить - і не покарать.

Щоб чути і бачить - і не покарать.

Або вже аж надто долготерпеливий...

Або вже аж надто долготерпеливий...

... А Бог, хоч бачить, та мовчить, -

... А Бог, хоч бачить, та мовчить, -

Гріхам великим потурає.

Гріхам великим потурає.

(1847 - 1858)

(1847 - 1858)

В стихе «Якби ви знали, паничі» Шевченко рассказывает Богу, что на райской украинской земле:

В стихе «Якби ви знали, паничі» Шевченко рассказывает Богу, что на райской украинской земле:

Ми в раї пекло розвели,

Ми в раї пекло розвели,

А в Тебе другого благаєм.

А в Тебе другого благаєм.

З братами "тихо" живемо,

З братами "тихо" живемо,

Лани братами оремо

Лани братами оремо

І їх сльозами поливаєм.

І їх сльозами поливаєм.

А може й те ще... Ні не знаю,

А може й те ще... Ні не знаю,

А так здається... Сам єси...

А так здається... Сам єси...

(Бо без Твоєї, Боже, волі

(Бо без Твоєї, Боже, волі

Ми б не нудились в раї голі).

Ми б не нудились в раї голі).

А може й сам на небеси

А може й сам на небеси

Смієшся, батечку, над нами

Смієшся, батечку, над нами

Та, може, радишся з панами,

Та, може, радишся з панами,

Як править миром! Бо дивись:

Як править миром! Бо дивись:

Он гай зелений похиливсь...

Он гай зелений похиливсь...

Зелені віти... Правда рай?

Зелені віти... Правда рай?

А подивися та спитай!

А подивися та спитай!

Що твориться у тім раї!

Що твориться у тім раї!

Звичайне, радість та хвала!

Звичайне, радість та хвала!

Тобі єдиному святому

Тобі єдиному святому

За давнії твої діла.

За давнії твої діла.

Отим-бо й ба! Хвали нікому,

Отим-бо й ба! Хвали нікому,

А кров, та сльози та хула,

А кров, та сльози та хула,

Хула всьому! Ні, ні, нічого

Хула всьому! Ні, ні, нічого

Нема святого на землі...

Нема святого на землі...

Мені здається, що й Самого

Мені здається, що й Самого

Тебе вже люди прокляли!

Тебе вже люди прокляли!

(Оренбург 1850)

(Оренбург 1850)

По закону апостола

По закону апостола

Ви любите брата!

Ви любите брата!

Суєслови, лицеміри,

Суєслови, лицеміри,

Господом прокляті.

Господом прокляті.

Ви любите на братові

Ви любите на братові

Шкуру, а не душу!

Шкуру, а не душу!

Та й лупите по закону

Та й лупите по закону

Дочці на кожушок,

Дочці на кожушок,

Байстрюкові на придане

Байстрюкові на придане

Жінці на патинки.

Жінці на патинки.

Собі ж на те, що не знають

Собі ж на те, що не знають

Ні діти, ні жінка!

Ні діти, ні жінка!

За кого ж ти розіп'явся,

За кого ж ти розіп'явся,

Христе, Сине божий?

Христе, Сине божий?

За нас, добрих, чи за слово

За нас, добрих, чи за слово

Істини... чи може,

Істини... чи може,

Щоб ми з тебе насміялись.

Щоб ми з тебе насміялись.

Воно ж так і сталось.

Воно ж так і сталось.

Во время ссылки, наблюдая жизнь киргизов, Шевченко пишет:

Во время ссылки, наблюдая жизнь киргизов, Шевченко пишет:

Отим киргизам, отже й там,

Отим киргизам, отже й там,

Їй же Богу, лучше жити,

Їй же Богу, лучше жити,

Ніж нам на Украйні.

Ніж нам на Украйні.

А може тим, що киргизи

А може тим, що киргизи

Ще не християни?..

Ще не християни?..

Наробив ти, Христе, лиха!

Наробив ти, Христе, лиха!

А переіначив?!

А переіначив?!

Людей божих?! - Котилися

Людей божих?! - Котилися

І наші козачі

І наші козачі

Дурні голови, за правду,

Дурні голови, за правду,

За віру христову.

За віру христову.

Упивались і чужої

Упивались і чужої

І своєї крові!..

І своєї крові!..

А получшали?.. ба де то!

А получшали?.. ба де то!

Ще гіршими стали, -

Ще гіршими стали, -

Без ножа і автодафе

Без ножа і автодафе

Людей закували

Людей закували

Тай мордують... Ой, ой, пани,

Тай мордують... Ой, ой, пани,

Пани християни!

Пани християни!

В стихе "Юродивий" («Во дни фельдфебеля-царя») рассказывая о страданиях невинных людей, Шевченко обращается к «Всевидящему Глазу» (так церковь называет Бога, который все-все видит. Над входной дверью храма и сейчас размещена икона в виде глаза в треугольнике) и пишет:

В стихе "Юродивий" («Во дни фельдфебеля-царя») рассказывая о страданиях невинных людей, Шевченко обращается к «Всевидящему Глазу» (так церковь называет Бога, который все-все видит. Над входной дверью храма и сейчас размещена икона в виде глаза в треугольнике) и пишет:

А ти, Всевидящеє око!

А ти, Всевидящеє око!

Чи ти дивилося звисока,

Чи ти дивилося звисока,

Як сотнями в кайдани гнали

Як сотнями в кайдани гнали

В Сибір невольників святих;

В Сибір невольників святих;

Як мордували, розпинали

Як мордували, розпинали

І вішали. А Ти не знало?!

І вішали. А Ти не знало?!

І Ти дивилося на них

І Ти дивилося на них

І не осліпло. Око, Око!

І не осліпло. Око, Око!

Не дуже бачиш Ти глибоко!

Не дуже бачиш Ти глибоко!

Ти спиш в кіоті, а царі...

Ти спиш в кіоті, а царі...

Нижний Новогород, 1857

Нижний Новогород, 1857

...Отоді я

...Отоді я

І лани і гори -

І лани і гори -

Все покину і полину

Все покину і полину

До самого Бога

До самого Бога

Молитися...

Молитися...

И тут же, после трех точек:

И тут же, после трех точек:

...А до того

...А до того

Я не знаю Бога.

Я не знаю Бога.

В стихе «Сон» («Гори мої високії») читаем:

В стихе «Сон» («Гори мої високії») читаем:

Ні, ні...

Ні, ні...

Не ви прокляті..., а гетьмани,

Не ви прокляті..., а гетьмани,

Усобники, ляхи, погані!

Усобники, ляхи, погані!

Простіть, високії, мені!

Простіть, високії, мені!

Високії і голубії!

Високії і голубії!

Найкращі в світі! Найсвятії!

Найкращі в світі! Найсвятії!

Простіть!.. Я Богу помолюсь...

Простіть!.. Я Богу помолюсь...

И опять, сразу же после трех точек яркое выражение своих атеистических убеждение:

И опять, сразу же после трех точек яркое выражение своих атеистических убеждение:

Я так її, я так люблю

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога,

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю!

За неї душу погублю!

Автор тематической страницы «Якби ви вчились так, як треба» на Украинском государственном радиовещании однажды минут 10-15 пытался истолковать последние четыре строчки шевченковского стиха как проявление глубокой поэта в Бога. Словоблудия было много, но разве им можно зализать атеистическое содержание мысли. Я хотел бы услышать публично, в церкви словами Шевченко громкую молитву самого автора радиопередачи, чтобы церковнослужители и присутствующие верующие тоже признали его верующим. А я, атеист, как и много единомышленников вместе со мной, могу на весь мир кричать и действовать в указанном направлении:

Автор тематической страницы «Якби ви вчились так, як треба» на Украинском государственном радиовещании однажды минут 10-15 пытался истолковать последние четыре строчки шевченковского стиха как проявление глубокой поэта в Бога. Словоблудия было много, но разве им можно зализать атеистическое содержание мысли. Я хотел бы услышать публично, в церкви словами Шевченко громкую молитву самого автора радиопередачи, чтобы церковнослужители и присутствующие верующие тоже признали его верующим. А я, атеист, как и много единомышленников вместе со мной, могу на весь мир кричать и действовать в указанном направлении:

Я так її, я так люблю

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Мою Україну убогу,

Що проклену святого

Що проклену святого

Бога,За неї душу погублю!

Бога,За неї душу погублю!

Или еще. В одном из своих стихов без названия Тарас Григорович в стихотворной форме по своему пересказывает высокопоэтичную вечернюю молитву «Свєте ясний святия слави...»:

Или еще. В одном из своих стихов без названия Тарас Григорович в стихотворной форме по своему пересказывает высокопоэтичную вечернюю молитву «Свєте ясний святия слави...»:

Світе ясний! Світе тихий!

Світе ясний! Світе тихий!

Світе вольний, несповитий!

Світе вольний, несповитий!

За що ж тебе, світе-брате,

За що ж тебе, світе-брате,

В своїй добрій, теплій хаті

В своїй добрій, теплій хаті

Оковано, омурано

Оковано, омурано

(Премудрого одурено),

(Премудрого одурено),

Багряницями1) закрито

Багряницями1) закрито

І розп'ятієм добито?

І розп'ятієм добито?

Не добито! Стрепенися!

Не добито! Стрепенися!

Та над нами просвітися,

Та над нами просвітися,

Просвітися!.. Будем, брате,

Просвітися!.. Будем, брате,

З багряниць1) онучі драти,

З багряниць1) онучі драти,

Люльки з кадил2) закуряти,

Люльки з кадил2) закуряти,

Я в л е н и м и3) піч топити,

Я в л е н и м и3) піч топити,

А кропилом2) будем, брате,

А кропилом2) будем, брате,

Нову хату вимітати!

Нову хату вимітати!

27 июля 1860

27 июля 1860

У всякого своя доля

У всякого своя доля

І свій шлях широкий:

І свій шлях широкий:

Той мурує, той руйнує,

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком -

Той неситим оком -

За край світа зазирає,

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину

Взять у домовину

Той тузами обирає

Той тузами обирає

Свата в його хаті,

Свата в його хаті,

А той нишком у куточку

А той нишком у куточку

Гострить ніж на брата.

Гострить ніж на брата.

А той тихий та тверезий,

А той тихий та тверезий,

Богобоязливий,

Богобоязливий,

Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий

Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий

У тебе час та й запустить

У тебе час та й запустить

Пазупи в печінки, -

Пазупи в печінки, -

І не благай: не вимолить

І не благай: не вимолить

Ні діти, ні жінка.

Ні діти, ні жінка.

А той щежрий та розкошний

А той щежрий та розкошний

Все храми мурує;

Все храми мурує;

Та отечество так любить,

Та отечество так любить,

Так за ним бідкує,

Так за ним бідкує,

Що із його, сердешного,

Що із його, сердешного,

Кров, як воду, точить!..

Кров, як воду, точить!..

А братія мовчить собі,

А братія мовчить собі,

Витрішивши очі.

Витрішивши очі.

Як ягнята: "Нехай, - каже. -

Як ягнята: "Нехай, - каже. -

Може так і треба".

Може так і треба".

Так і треба! ... Бо немає

Так і треба! ... Бо немає

Господа на небі!

Господа на небі!

А ви в ярмі падаєте,

А ви в ярмі падаєте,

Та якогось раю

Та якогось раю

На тім світі благаєте?

На тім світі благаєте?

Немає! Немає!!

Немає! Немає!!

Шкода й праці. Схаменіться:

Шкода й праці. Схаменіться:

Усе на сім світі -

Усе на сім світі -

І царята і старчата -

І царята і старчата -

Адамові діти.

Адамові діти.

В одном из последних при своей жизни стихов Тарас Григорович, обращаясь к своей невесте Ликере Полусмаковой, пишет:

В одном из последних при своей жизни стихов Тарас Григорович, обращаясь к своей невесте Ликере Полусмаковой, пишет:

Моя ти любо! Мій ти друже!

Моя ти любо! Мій ти друже!

Не ймуть нам віри без хреста,

Не ймуть нам віри без хреста,

Не ймуть нам віри без попа

Не ймуть нам віри без попа

Раби, невольники недужі.

Раби, невольники недужі.

Заснули, мов свиня в калюжі,

Заснули, мов свиня в калюжі,

В своїй неволі! Мій ти друже,

В своїй неволі! Мій ти друже,

Моя ти любо! Не хрестись,

Моя ти любо! Не хрестись,

І не кленись, і не молись

І не кленись, і не молись

Нікому в світі. Збрешуть люди,

Нікому в світі. Збрешуть люди,

І візантійський Саваоф

І візантійський Саваоф

Одурить! Не одурить Бог,

Одурить! Не одурить Бог,

Карать і миловать не буде:

Карать і миловать не буде:

Ми не раби його - ми люди.

Ми не раби його - ми люди.

<b>Церковники об отношении Тараса Григоровича Шевченко к религии</b>

<b>Церковники об отношении Тараса Григоровича Шевченко к религии</b>

Современный православный киевский журналист Анисимов в напечатанной по случаю 160 летия со дня рождения Т. Г. Шевченко статьи и сейчас пишет, что взгляды поэта на Бога, Библию, церковь и православную веру были еретическими, другими словами - атеистическим.

Современный православный киевский журналист Анисимов в напечатанной по случаю 160 летия со дня рождения Т. Г. Шевченко статьи и сейчас пишет, что взгляды поэта на Бога, Библию, церковь и православную веру были еретическими, другими словами - атеистическим.

<b>Формы искажения мировоззрения Тараса Григорьевича Шевченко</b>

<b>Формы искажения мировоззрения Тараса Григорьевича Шевченко</b>

Не завидуй же нікому,

Не завидуй же нікому,

Дивись кругом себе:

Дивись кругом себе:

Нема раю на всій землі,

Нема раю на всій землі,

Та нема й на небі.

Та нема й на небі.

4 Октября 1845, Миргород

4 Октября 1845, Миргород

Вороги! О люті! Люті!

Вороги! О люті! Люті!

Ви ж украли,

Ви ж украли,

В багно погане заховали

В багно погане заховали

Алмаз мій чистий, дорогий,

Алмаз мій чистий, дорогий,

Мою колись святую душу.

Мою колись святую душу.

К чистому и дорогому алмазу Шевченко сейчас со всех сторон тянутся грязные руки озлобленных украинских национал-фашистов и ослепленных ура-патриотов. Ведь только истерическим ожесточением и умственным ослеплением можно объяснить выходку националистически заангажированных "просвитян": Мовчана, Погребного, Кононенко, Танюка и иже с ними, - установить на холме в Канев, у могилы Тараса Григорьевича Шевченко, то ли церковь, то ли часовню имени украинского Кобзаря. И как же нужно завраться, чтобы соединять несоединимое, - соединять Тараса Григорьевича Шевченко с церковью! Как мы уже видели выше, Шевченко и церковь взаимно враждебные друг другу. Воистину, Бог, которого нет, наказывает ставшими вдруг националистами "ведущих" украинцев тем, что лишает их ума, которого у них, очевидно, и так нет. Я могу лишь посоветовать строителям изготовить скрижали, записать на них приведенные в этой статье отрывки из творчества нашего украинского Кобзаря и разместить их снаружи и внутри церкви/часовни имени Тараса Григорьевича Шевченко.

К чистому и дорогому алмазу Шевченко сейчас со всех сторон тянутся грязные руки озлобленных украинских национал-фашистов и ослепленных ура-патриотов. Ведь только истерическим ожесточением и умственным ослеплением можно объяснить выходку националистически заангажированных "просвитян": Мовчана, Погребного, Кононенко, Танюка и иже с ними, - установить на холме в Канев, у могилы Тараса Григорьевича Шевченко, то ли церковь, то ли часовню имени украинского Кобзаря. И как же нужно завраться, чтобы соединять несоединимое, - соединять Тараса Григорьевича Шевченко с церковью! Как мы уже видели выше, Шевченко и церковь взаимно враждебные друг другу. Воистину, Бог, которого нет, наказывает ставшими вдруг националистами "ведущих" украинцев тем, что лишает их ума, которого у них, очевидно, и так нет. Я могу лишь посоветовать строителям изготовить скрижали, записать на них приведенные в этой статье отрывки из творчества нашего украинского Кобзаря и разместить их снаружи и внутри церкви/часовни имени Тараса Григорьевича Шевченко.

* * *

* * *

А в <b>Заключение</b>, для желающих трактовать творчество Шевченко в процерковном духе - их любимое произведение великого украинского поэта на церковную тему:

А в <b>Заключение</b>, для желающих трактовать творчество Шевченко в процерковном духе - их любимое произведение великого украинского поэта на церковную тему:

Удар, громе, над тим домом,

Удар, громе, над тим домом,

Над тим божим, де мремо ми,

Над тим божим, де мремо ми,

Тебе ж, Боже, зневажаєм,

Тебе ж, Боже, зневажаєм,

Зневажаючи співаєм:

Зневажаючи співаєм:

Алілуя!

Алілуя!

Якби не ти, ми б любились,

Якби не ти, ми б любились,

Кохалися б, та дружились,

Кохалися б, та дружились,

Та діточок виростали,

Та діточок виростали,

Научали б та співали:

Научали б та співали:

Алілуя!

Алілуя!

Одурив ти нас, убогих.

Одурив ти нас, убогих.

Ми ж, окрадені небоги,

Ми ж, окрадені небоги,

Самі тебе одурили

Самі тебе одурили

І, скиглячи, возопили:

І, скиглячи, возопили:

Алілуя!

Алілуя!

Ти постриг нас у черниці,

Ти постриг нас у черниці,

А ми собі молодиці...

А ми собі молодиці...

Та танцюєм, та співаєм,

Та танцюєм, та співаєм,

Співаючи, промовляєм:

Співаючи, промовляєм:

Алілуя!

Алілуя!

20 июня 1860

20 июня 1860