<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%3A_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC</id>
		<title>Мировоззрение Т.Г. Шевченко: религия и атеизм - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%3A_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-20T15:14:05Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.18.1</generator>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7329&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:22, 26 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7329&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-26T17:22:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:22, 26 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 2:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 2:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана написана в 2003 году.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана написана в 2003 году.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7328&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:22, 26 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7328&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-26T17:22:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:22, 26 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана написана в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана написана в 2003 году.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7327&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:21, 26 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7327&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-26T17:21:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:21, 26 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, &lt;/del&gt;написана в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана написана в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7325&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:51, 24 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7325&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-24T17:51:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:51, 24 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;написанная &lt;/del&gt;в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;написана &lt;/ins&gt;в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7324&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:48, 24 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7324&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-24T17:48:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;amp;diff=7324&amp;amp;oldid=7323&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7323&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:38, 24 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7323&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-24T17:38:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:38, 24 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 10:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Однако есть великие люди, которые в своем творчестве наиболее адекватно выразили свои личные убеждения, самого себя. К таким людям относится и Тарас Григорьевич ШЕВЧЕНКО.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Однако есть великие люди, которые в своем творчестве наиболее адекватно выразили свои личные убеждения, самого себя. К таким людям относится и Тарас Григорьевич ШЕВЧЕНКО.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Место Тараса Григорьевича Шевченко в идеологической борьбе&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Место Тараса Григорьевича Шевченко в идеологической борьбе&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 18:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У нас нет возможности рассмотреть все мировоззренческие аспекте личной жизни и творчества Тараса Григорьевича Шевченко, или входить в полемику с циклом о Шевченко государственного радиовещания. Остановимся лишь на его отношении к вере в Бога и к церкви.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У нас нет возможности рассмотреть все мировоззренческие аспекте личной жизни и творчества Тараса Григорьевича Шевченко, или входить в полемику с циклом о Шевченко государственного радиовещания. Остановимся лишь на его отношении к вере в Бога и к церкви.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Поэт пренебрежительно относился к церкви и попам&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Поэт пренебрежительно относился к церкви и попам&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 98:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 103:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еще в 80-х годах XIX века Великий Каменяр - Иван Франко в работе &amp;quot;Темное царство&amp;quot; писал, что слова &amp;quot;Бог&amp;quot;, &amp;quot;святой&amp;quot;, &amp;quot;молитва&amp;quot;, &amp;quot;помолюсь&amp;quot; и подобные им у Шевченко являются символами свободы, правды, награды и мести, и что такие слова не имеют никакого прямого отношения к их религиозно-догматическому содержанию. Автор этих строк тоже, например, переводил с древних языков на украинский Апокалипсис, Евангелие от Иоанна, Экклезиаст, до десятка высокохудожественных псалмов. Все это в течение 1990-1996 годов публиковалось в журнале &amp;quot;Человек и мир&amp;quot;. Но на основании этого никак нельзя сделать вывод, что я перестал быть атеистом. Мои переводы были научные, комментарии к ним тоже научные, а следовательно - атеистические.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еще в 80-х годах XIX века Великий Каменяр - Иван Франко в работе &amp;quot;Темное царство&amp;quot; писал, что слова &amp;quot;Бог&amp;quot;, &amp;quot;святой&amp;quot;, &amp;quot;молитва&amp;quot;, &amp;quot;помолюсь&amp;quot; и подобные им у Шевченко являются символами свободы, правды, награды и мести, и что такие слова не имеют никакого прямого отношения к их религиозно-догматическому содержанию. Автор этих строк тоже, например, переводил с древних языков на украинский Апокалипсис, Евангелие от Иоанна, Экклезиаст, до десятка высокохудожественных псалмов. Все это в течение 1990-1996 годов публиковалось в журнале &amp;quot;Человек и мир&amp;quot;. Но на основании этого никак нельзя сделать вывод, что я перестал быть атеистом. Мои переводы были научные, комментарии к ним тоже научные, а следовательно - атеистические.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Библейские сюжеты в творчестве Тараса Григоровича Шевченко&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Библейские сюжеты в творчестве Тараса Григоровича Шевченко&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 242:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 249:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;(11 ноября 1859,&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;(11 ноября 1859,&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;С.-Петербург)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;С.-Петербург)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Шевченко отрицал существование Бога&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Шевченко отрицал существование Бога&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 429:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 438:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;#160;  &lt;/del&gt;1. Багряниця - ткань церковных риз&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Багряниця - ткань церковных риз&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;#160;  &lt;/del&gt;2. Кадило и кропило - предметы церковного богослужения.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. Кадило и кропило - предметы церковного богослужения.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;#160;  &lt;/del&gt;3. &amp;quot;Явленими&amp;quot; - имеется в виду «чудотворными иконами».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;3. &amp;quot;Явленими&amp;quot; - имеется в виду «чудотворными иконами».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 495:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 504:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Карать і миловать не буде:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Карать і миловать не буде:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ми не раби його - ми люди.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ми не раби його - ми люди.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Церковники об отношении Тараса Григоровича Шевченко к религии&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Церковники об отношении Тараса Григоровича Шевченко к религии&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 507:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 518:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Современный православный киевский журналист Анисимов в напечатанной по случаю 160 летия со дня рождения Т. Г. Шевченко статьи и сейчас пишет, что взгляды поэта на Бога, Библию, церковь и православную веру были еретическими, другими словами - атеистическим.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Современный православный киевский журналист Анисимов в напечатанной по случаю 160 летия со дня рождения Т. Г. Шевченко статьи и сейчас пишет, что взгляды поэта на Бога, Библию, церковь и православную веру были еретическими, другими словами - атеистическим.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Формы искажения мировоззрения Тараса Григорьевича Шевченко&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;b&amp;gt;Формы искажения мировоззрения Тараса Григорьевича Шевченко&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 537:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 550:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* * *&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* * *&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;А в &amp;lt;b&amp;gt;Заключение&amp;lt;/b&amp;gt;, для желающих трактовать творчество Шевченко в процерковном духе - их любимое произведение великого украинского поэта на церковную тему:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;А в &amp;lt;b&amp;gt;Заключение&amp;lt;/b&amp;gt;, для желающих трактовать творчество Шевченко в процерковном духе - их любимое произведение великого украинского поэта на церковную тему:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7322&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:36, 24 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7322&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-24T17:36:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:36, 24 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 2:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 2:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступление&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Вступление&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мировоззрение великих людей - это то общее духовное основание, на котором они стоят, с точки зрения которого смотрят на мир, видят его и отображают свое видение нам. По содержанию и уровню мировоззрение у различных великих людей, как и людей обычных, разное, что дает нам формальные основания усматривать в них, великих людях, своих единомышленников и учителей, или чужих нам и оппонентов.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мировоззрение великих людей - это то общее духовное основание, на котором они стоят, с точки зрения которого смотрят на мир, видят его и отображают свое видение нам. По содержанию и уровню мировоззрение у различных великих людей, как и людей обычных, разное, что дает нам формальные основания усматривать в них, великих людях, своих единомышленников и учителей, или чужих нам и оппонентов.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 10:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Однако есть великие люди, которые в своем творчестве наиболее адекватно выразили свои личные убеждения, самого себя. К таким людям относится и Тарас Григорьевич ШЕВЧЕНКО.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Однако есть великие люди, которые в своем творчестве наиболее адекватно выразили свои личные убеждения, самого себя. К таким людям относится и Тарас Григорьевич ШЕВЧЕНКО.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Место Тараса Григорьевича Шевченко в идеологической борьбе&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Место Тараса Григорьевича Шевченко в идеологической борьбе&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В своем творчестве Тарас Григорьевич Шевченко в наиболее адекватной форме выразил самого себя; своим творчеством наиболее адекватно выразил чувства, общественные и индивидуальные идеалы простого трудолюбивого украинца и по сравнению с другими деятелями украинской культуры оказал наибольшее влияние на образ духовной жизни всего украинского народа. В этом заключается главная причина того, что украинские идеологи различных оттенков - от фашиствующих националистов до сирот-космополитов - пытаются причислить Великого Кобзаря в свои единомышленники и, таким образом, использовать его авторитет в своих личных и социальных интересах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В своем творчестве Тарас Григорьевич Шевченко в наиболее адекватной форме выразил самого себя; своим творчеством наиболее адекватно выразил чувства, общественные и индивидуальные идеалы простого трудолюбивого украинца и по сравнению с другими деятелями украинской культуры оказал наибольшее влияние на образ духовной жизни всего украинского народа. В этом заключается главная причина того, что украинские идеологи различных оттенков - от фашиствующих националистов до сирот-космополитов - пытаются причислить Великого Кобзаря в свои единомышленники и, таким образом, использовать его авторитет в своих личных и социальных интересах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 18:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У нас нет возможности рассмотреть все мировоззренческие аспекте личной жизни и творчества Тараса Григорьевича Шевченко, или входить в полемику с циклом о Шевченко государственного радиовещания. Остановимся лишь на его отношении к вере в Бога и к церкви.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У нас нет возможности рассмотреть все мировоззренческие аспекте личной жизни и творчества Тараса Григорьевича Шевченко, или входить в полемику с циклом о Шевченко государственного радиовещания. Остановимся лишь на его отношении к вере в Бога и к церкви.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Поэт пренебрежительно относился к церкви и попам&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Поэт пренебрежительно относился к церкви и попам&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Негативное отношение к религии, в частности к православной церкви, у Шевченко воспитала сама действительность. При жизни он немало терпел лишений со стороны царизма, крепостничества и церкви. Эти три воистину темные силы всегда выступали в единстве, как &amp;quot;Святая Троица&amp;quot;. Но этим силам в своей совокупности так и не удалось сделать из поэта ни верноподданного, ни смиренного крепостного, ни богомольного человека стада Христова.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Негативное отношение к религии, в частности к православной церкви, у Шевченко воспитала сама действительность. При жизни он немало терпел лишений со стороны царизма, крепостничества и церкви. Эти три воистину темные силы всегда выступали в единстве, как &amp;quot;Святая Троица&amp;quot;. Но этим силам в своей совокупности так и не удалось сделать из поэта ни верноподданного, ни смиренного крепостного, ни богомольного человека стада Христова.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 98:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 99:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еще в 80-х годах XIX века Великий Каменяр - Иван Франко в работе &amp;quot;Темное царство&amp;quot; писал, что слова &amp;quot;Бог&amp;quot;, &amp;quot;святой&amp;quot;, &amp;quot;молитва&amp;quot;, &amp;quot;помолюсь&amp;quot; и подобные им у Шевченко являются символами свободы, правды, награды и мести, и что такие слова не имеют никакого прямого отношения к их религиозно-догматическому содержанию. Автор этих строк тоже, например, переводил с древних языков на украинский Апокалипсис, Евангелие от Иоанна, Экклезиаст, до десятка высокохудожественных псалмов. Все это в течение 1990-1996 годов публиковалось в журнале &amp;quot;Человек и мир&amp;quot;. Но на основании этого никак нельзя сделать вывод, что я перестал быть атеистом. Мои переводы были научные, комментарии к ним тоже научные, а следовательно - атеистические.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еще в 80-х годах XIX века Великий Каменяр - Иван Франко в работе &amp;quot;Темное царство&amp;quot; писал, что слова &amp;quot;Бог&amp;quot;, &amp;quot;святой&amp;quot;, &amp;quot;молитва&amp;quot;, &amp;quot;помолюсь&amp;quot; и подобные им у Шевченко являются символами свободы, правды, награды и мести, и что такие слова не имеют никакого прямого отношения к их религиозно-догматическому содержанию. Автор этих строк тоже, например, переводил с древних языков на украинский Апокалипсис, Евангелие от Иоанна, Экклезиаст, до десятка высокохудожественных псалмов. Все это в течение 1990-1996 годов публиковалось в журнале &amp;quot;Человек и мир&amp;quot;. Но на основании этого никак нельзя сделать вывод, что я перестал быть атеистом. Мои переводы были научные, комментарии к ним тоже научные, а следовательно - атеистические.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Библейские сюжеты в творчестве Тараса Григоровича Шевченко&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Библейские сюжеты в творчестве Тараса Григоровича Шевченко&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Значительное место в «религиозном» творчестве Шевченко занимает критика библейских сюжетов. Эта критика имеет особое атеистическое значение. Ведь христианская церковь твердит, что Библия - святая книга, написанная по вдохновению самого Господа Бога для обучения людей истине и праведной жизни. Таким образом, изобличая библейские сюжеты, Тарас Григорович развенчивает самого Господа Бога.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Значительное место в «религиозном» творчестве Шевченко занимает критика библейских сюжетов. Эта критика имеет особое атеистическое значение. Ведь христианская церковь твердит, что Библия - святая книга, написанная по вдохновению самого Господа Бога для обучения людей истине и праведной жизни. Таким образом, изобличая библейские сюжеты, Тарас Григорович развенчивает самого Господа Бога.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 242:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 243:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;С.-Петербург)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;С.-Петербург)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Шевченко отрицал существование Бога&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Шевченко отрицал существование Бога&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В истории случались неединичные случаи, когда великие люди, выступая против церкви, ее учения и деятельности священнослужителей, сами еще оставались в плену религии, признавая существование Бога или какой-либо «Высшей Силы». На наш взгляд, Шевченко не принадлежал к таким людям. С этой точки зрения его можно отнести к последовательным атеистам, поскольку он отрицал существование какого бы то ни было сверхъестественного существа.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В истории случались неединичные случаи, когда великие люди, выступая против церкви, ее учения и деятельности священнослужителей, сами еще оставались в плену религии, признавая существование Бога или какой-либо «Высшей Силы». На наш взгляд, Шевченко не принадлежал к таким людям. С этой точки зрения его можно отнести к последовательным атеистам, поскольку он отрицал существование какого бы то ни было сверхъестественного существа.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 495:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 496:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ми не раби його - ми люди.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ми не раби його - ми люди.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Церковники об отношении Тараса Григоровича Шевченко к религии&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Церковники об отношении Тараса Григоровича Шевченко к религии&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Нередко люди, которые берутся говорить о религиозности Тараса Григоровича Шевченко, не знают ни Шевченко, ни религии, ни атеизма. Все таки намного вернее оценку отношения Шевченко к религии способны дать церковники и богословы. И они такой недвузначный и единогласный ответ уже дали.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Нередко люди, которые берутся говорить о религиозности Тараса Григоровича Шевченко, не знают ни Шевченко, ни религии, ни атеизма. Все таки намного вернее оценку отношения Шевченко к религии способны дать церковники и богословы. И они такой недвузначный и единогласный ответ уже дали.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 507:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 508:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Современный православный киевский журналист Анисимов в напечатанной по случаю 160 летия со дня рождения Т. Г. Шевченко статьи и сейчас пишет, что взгляды поэта на Бога, Библию, церковь и православную веру были еретическими, другими словами - атеистическим.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Современный православный киевский журналист Анисимов в напечатанной по случаю 160 летия со дня рождения Т. Г. Шевченко статьи и сейчас пишет, что взгляды поэта на Бога, Библию, церковь и православную веру были еретическими, другими словами - атеистическим.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Формы искажения мировоззрения Тараса Григорьевича Шевченко&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Формы искажения мировоззрения Тараса Григорьевича Шевченко&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Антирелигиозные убеждения Т. Г. Шевченко и выражение этих убеждений в его творчестве еще при жизни поэта вызвали сопротивление со стороны его верующих друзей и, особенно, со стороны церковников. Издатели иногда самовольно прибегали к соответствующему &amp;quot;усовершенствованию&amp;quot; его произведений. Так, в рукописи стихотворения &amp;quot;Не завидуй богатому&amp;quot; Шевченко писал:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Антирелигиозные убеждения Т. Г. Шевченко и выражение этих убеждений в его творчестве еще при жизни поэта вызвали сопротивление со стороны его верующих друзей и, особенно, со стороны церковников. Издатели иногда самовольно прибегали к соответствующему &amp;quot;усовершенствованию&amp;quot; его произведений. Так, в рукописи стихотворения &amp;quot;Не завидуй богатому&amp;quot; Шевченко писал:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 537:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 538:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* * *&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;* * *&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;А в Заключение, для желающих трактовать творчество Шевченко в процерковном духе - их любимое произведение великого украинского поэта на церковную тему:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;А в &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;b&amp;gt;&lt;/ins&gt;Заключение&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;/ins&gt;, для желающих трактовать творчество Шевченко в процерковном духе - их любимое произведение великого украинского поэта на церковную тему:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гімн черничий&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гімн черничий&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7321&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:32, 24 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7321&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-24T17:32:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:32, 24 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Эта статья &lt;/del&gt;доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;i&amp;gt;Статья &lt;/ins&gt;доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на [http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; Красном ТВ.]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/i&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступление&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступление&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7320&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:30, 24 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7320&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-24T17:30:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:30, 24 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Эта статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на Красном ТВ.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Категория:Подшивка статей]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Эта статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления&amp;#160; Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://www.krasnoetv.ru/category?categoryid=436&amp;#160; &lt;/ins&gt;Красном ТВ.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступление&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступление&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7319&amp;oldid=prev</id>
		<title>TanyaD в 17:28, 24 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://krasnaya-zastava.ru/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE:_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B8_%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;diff=7319&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-24T17:28:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;Эта статья доктора философских наук и кандидата богословия проф. Евграфа Каленьевича Дулумана, написанная в 2003 году. Выступления  Евграфа Каленьевича Дулумана смотрите на Красном ТВ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вступление&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мировоззрение великих людей - это то общее духовное основание, на котором они стоят, с точки зрения которого смотрят на мир, видят его и отображают свое видение нам. По содержанию и уровню мировоззрение у различных великих людей, как и людей обычных, разное, что дает нам формальные основания усматривать в них, великих людях, своих единомышленников и учителей, или чужих нам и оппонентов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великие люди видят дальше нас, глубже нас и лучше нас. Поэтому идеологи различных групп и слоев населения всячески пытаются влиятельных великих людей вместе с их творчеством причислить к своим единомышленникам. При этом их в первую очередь интересует не само творчество великих людей, а их личный авторитет. Однако в творчестве великий человек выражает свою личность лишь косвенно и не всегда адекватно. Так, в архитектуре или в музыке личность творца проявляется в меньшей степени, чем-то, что мы можем увидеть в творчестве литературном. Еще к этому: человек, пишущий церковную музыку может быть совсем не церковным, тот, что пишет патриотические произведения, может оказаться вовсе не патриотом, тот, что пишет о наслаждении выпивки, не обязательно алкоголик.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однако есть великие люди, которые в своем творчестве наиболее адекватно выразили свои личные убеждения, самого себя. К таким людям относится и Тарас Григорьевич ШЕВЧЕНКО.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Место Тараса Григорьевича Шевченко в идеологической борьбе&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В своем творчестве Тарас Григорьевич Шевченко в наиболее адекватной форме выразил самого себя; своим творчеством наиболее адекватно выразил чувства, общественные и индивидуальные идеалы простого трудолюбивого украинца и по сравнению с другими деятелями украинской культуры оказал наибольшее влияние на образ духовной жизни всего украинского народа. В этом заключается главная причина того, что украинские идеологи различных оттенков - от фашиствующих националистов до сирот-космополитов - пытаются причислить Великого Кобзаря в свои единомышленники и, таким образом, использовать его авторитет в своих личных и социальных интересах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, в последние годы Советской власти Тараса Григорьевича Шевченко пытались изобразить философом, который вплотную стоял у философии диалектического и исторического материализма, хотя Великий Кобзарь не был философом. А в наше украинское постсоветское время официальные и оплачиваемые власть имущими продажные идеологи через все щели масс-медиа кричат о крепостном Тарасе как о &amp;quot;пане&amp;quot;, проповеднике ненависти к другим народам, прежде всего - русскому, и проповедника веры в Бога ... Показательным в этом отношении является цикл украинского радиовещания на тему: &amp;quot;Если бы вы учились так, как надо&amp;quot; некоего Анатолия Погребного, которого почему-то безосновательно аттестуют как доктора филологических наук.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нас нет возможности рассмотреть все мировоззренческие аспекте личной жизни и творчества Тараса Григорьевича Шевченко, или входить в полемику с циклом о Шевченко государственного радиовещания. Остановимся лишь на его отношении к вере в Бога и к церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поэт пренебрежительно относился к церкви и попам&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Негативное отношение к религии, в частности к православной церкви, у Шевченко воспитала сама действительность. При жизни он немало терпел лишений со стороны царизма, крепостничества и церкви. Эти три воистину темные силы всегда выступали в единстве, как &amp;quot;Святая Троица&amp;quot;. Но этим силам в своей совокупности так и не удалось сделать из поэта ни верноподданного, ни смиренного крепостного, ни богомольного человека стада Христова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Еще в детстве маленького Тараса, как и всех его ровесников, воспитывали в религиозном духе. Но скитания у дьячка-пьяницы, а затем батрачество у алчного и тупого отца Григория Кошици сами по себе способствовали критическому отношению Шевченко, прежде всего, к проповедникам религии, а отсюда - и к содержания самих проповедей церковников.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пренебрежение к &amp;quot;слугам божьим&amp;quot; великий украинский поэт сохранил на всю жизнь. В 1860 году Тарас Григорьевич находился на квартире президента академии художеств Ф.П. Толстого, где часто собирались разные художники. Дочке Толстого особенно запомнились страстные выступления Шевченко против Костомарова (последний благожелательно относился к религии). В своем дневнике она записала:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;... Шевченко и Костомаров доставили мне опять блаженство, то есть спорили ... Что это за прелесть, когда Шевченко начнет в жару спора по малороссийски: «Да брешеш! Да Господи мій милий, будь ласков, скажи мені...». А с каким остервенением он бранит попов, так это неподражаемо! Ведь выберет же он такое сильное малороссийское выражение, что так и обрисует всю гадость поповщины &amp;quot;. (&amp;quot;Советская Украина&amp;quot; № 3 за 1960 год, стр. 177).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Когда умер митрополит Петербургский Григорий, ханжа и женоненавистник, то церковники, а за ними и вся реакционная пресса подняли шум про &amp;quot;святость почившего в Бозе святителя&amp;quot;. Среди этого шума было слышно и голоса лично знакомых Шевченко Аскоченского и Хомякова, которые издавали журнал &amp;quot;Русская Беседа&amp;quot;. На это событие Тарас Григорьевич откликнулся саркастическим стихом:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умре муж велій в власанице.&lt;br /&gt;
Не плачте, сироти, вдовиці,&lt;br /&gt;
А ти, Аскоченський, восплач&lt;br /&gt;
Во утріє на тяжкій глас.&lt;br /&gt;
І Хомяков, Русі ревнитель,&lt;br /&gt;
Москви, Отечества любитель,&lt;br /&gt;
О юбкоборцеві вочплач.&lt;br /&gt;
І вся, О!, &amp;quot;Русская Беседа&amp;quot;&lt;br /&gt;
Во глас єдиний ісповедуй&lt;br /&gt;
Свої грєхи... І плач! І плач!&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В критике церковников Шевченко останавливался, главным образом, на православных и католических священниках. Их он всегда изображал как пособников социального и политического угнетения простых людей. В поэме &amp;quot;Кавказ&amp;quot; клеймя православную церковь, которая прикрывала угнетения своих верующих и способствовала угнетению &amp;quot;иноверцев&amp;quot; Кавказа, поэт пишет:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А за те!&lt;br /&gt;
Якби ви з нами подружили,&lt;br /&gt;
Багато б дечому навчились!&lt;br /&gt;
У нас же світа, як на те -&lt;br /&gt;
Одна Сибір неісходима,&lt;br /&gt;
А тюрм!, а люду!.. Що й лічить!&lt;br /&gt;
От молдованина до фіна&lt;br /&gt;
На всіх язиках все мовчить,&lt;br /&gt;
Бо благоденствує!&lt;br /&gt;
У нас Святую Біблію читає&lt;br /&gt;
Святій чернець и научає&lt;br /&gt;
Що цар якийсь-то*) свині пас,&lt;br /&gt;
Та дружню жінку взяв до себе,&lt;br /&gt;
А друга вбив. Тепер на небі.&lt;br /&gt;
От бачите, які у нас&lt;br /&gt;
Сидять на небі! Ви ще темні,&lt;br /&gt;
Святим хрестом не просвіщені.&lt;br /&gt;
У нас навчіться... В нас дери&lt;br /&gt;
І просто в рай,&lt;br /&gt;
Хоч і рідню всю забери!&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*)Примечание:&amp;quot;Якийсь-то цар&amp;quot; - это святой библейный царь Давид.&lt;br /&gt;
А историю про него смотри: 2 царей, раздел 11&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особого внимания заслуживает критика Шевченко католической церкви. Последнюю он изображает как непримиримого врага украинского и всех славянских народов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
С большой страстностью поэт обличает изуверство, лицемерие и страшный разврат католических церковников. В поэме &amp;quot;Еретик&amp;quot; устами чешского национального героя он говорит о католической церкви так:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кругом неправда и неволя&lt;br /&gt;
Народ замучений мовчить.&lt;br /&gt;
І на апостольськім престолі&lt;br /&gt;
Чернець вгодований сидить,&lt;br /&gt;
Людською кровію шинкує&lt;br /&gt;
І рай у найми оддає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Осуждая католическое духовенство за торговлю буллами, которые якобы отпускали грехи, Шевченко словами Яна Гуса говорит в поэме:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
... А тепер&lt;br /&gt;
Отим положено конклавом:&lt;br /&gt;
Хто без святої булли вмер -&lt;br /&gt;
У пекло просто; хто ж заплатить&lt;br /&gt;
За буллу вдвоє, ріж хоч брата,&lt;br /&gt;
Окроми папи і ченця,&lt;br /&gt;
І в рай іди! Кінець кінцям!&lt;br /&gt;
У злодія вже злодій краде,&lt;br /&gt;
Та ще й у церкві. Гади! гади!&lt;br /&gt;
Чи напилися ви, чи ні&lt;br /&gt;
Людської крові?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Это в полной мере касается и православной церкви, которая также преследовала еретиков, за деньги отпускала грехи, управлялась и управляется такими же &amp;quot;откормленным монахами&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подобные некоему Анатолию Погребному проповедники какой-то особой религиозности Тараса Григорьевича Шевченко ссылаются на то, что поэт в своем творчестве часто обращается к библейским сюжетам, написал ряд &amp;quot;подражаний&amp;quot; пророкам Осии, Иезикиилю, псалмам, молитвам и т.д. Это так, Шевченко ссылался, обращался и &amp;quot;подражал&amp;quot; религиозным сюжетам. Но это объясняется, во-первых, тем, что эти сюжеты были некогда наиболее известны простым, не умеющим писать людям, - они слышали их в церкви, от поповской &amp;quot;интеллигенции&amp;quot;. А во-вторых, Шевченко использует религиозные сюжеты, чтобы ярче подчеркнуть свое негативное отношение к церкви и к вере в Бога. И напоследок, в-третьих, следует иметь в виду, что ряд религиозных произведений имеют, помимо прочего, значительную художественно эстетическую ценность.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Еще в 80-х годах XIX века Великий Каменяр - Иван Франко в работе &amp;quot;Темное царство&amp;quot; писал, что слова &amp;quot;Бог&amp;quot;, &amp;quot;святой&amp;quot;, &amp;quot;молитва&amp;quot;, &amp;quot;помолюсь&amp;quot; и подобные им у Шевченко являются символами свободы, правды, награды и мести, и что такие слова не имеют никакого прямого отношения к их религиозно-догматическому содержанию. Автор этих строк тоже, например, переводил с древних языков на украинский Апокалипсис, Евангелие от Иоанна, Экклезиаст, до десятка высокохудожественных псалмов. Все это в течение 1990-1996 годов публиковалось в журнале &amp;quot;Человек и мир&amp;quot;. Но на основании этого никак нельзя сделать вывод, что я перестал быть атеистом. Мои переводы были научные, комментарии к ним тоже научные, а следовательно - атеистические.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Библейские сюжеты в творчестве Тараса Григоровича Шевченко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Значительное место в «религиозном» творчестве Шевченко занимает критика библейских сюжетов. Эта критика имеет особое атеистическое значение. Ведь христианская церковь твердит, что Библия - святая книга, написанная по вдохновению самого Господа Бога для обучения людей истине и праведной жизни. Таким образом, изобличая библейские сюжеты, Тарас Григорович развенчивает самого Господа Бога.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, в поэме «Мария» Шевченко отбрасывает религиозную легенду о непорочном зачатии Иисуса Христа (по Шевченко, богородица Мария «зачала» своего сына от бунтаря и борца за народное счастье), о святом «Успении» Богородицы, гневно выступает против церковного культа Богородицы. В противовес церковным легендам о Богородице поэт дает свой литературный образ Марии - сиротки, батрачки, мужественной матери Христа-бунтаря.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прочитаем несколько отрывков из поэмы «Мария». Вначале Шевченко излагает своими поэтическими словами молитву-обращение к «Пречистой, благой, святой силы всех святых», а потом пишет, что к старому Иосифу, у которого служила Мария, приходит гость праведный из Назарета и «предрекает скорый приход Мессии». Разговор затянулся до поздней ночи...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Марія встала тай пішла&lt;br /&gt;
З глеком по воду до криниці.&lt;br /&gt;
І гість за нею, і в ярочку&lt;br /&gt;
Догнав Марію...&lt;br /&gt;
Холодочком&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До сходу сонця провели&lt;br /&gt;
До самої Тіверіади&lt;br /&gt;
Благовістителя. І раді,&lt;br /&gt;
Радісінькі прийшли&lt;br /&gt;
Додому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жде його Марія&lt;br /&gt;
І ждучи плаче, молодії&lt;br /&gt;
Ланіти, очі і уста&lt;br /&gt;
Марніють зримо. - Ти не та,&lt;br /&gt;
Не та тепер, Маріє, стала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
... А люди ждуть чогось і ждуть,&lt;br /&gt;
Чогось непевного... Маріє!&lt;br /&gt;
Ти, безталанная, чого&lt;br /&gt;
І ждеш і ждатимеш од Бога&lt;br /&gt;
І од людей його? Нічого,&lt;br /&gt;
Ніже апостола того&lt;br /&gt;
Тепер не жди...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
... В Єрусалимі говорили&lt;br /&gt;
Тихенько люди, що стояли&lt;br /&gt;
У городі Тіверіаді&lt;br /&gt;
Чи то якогось розп'яли&lt;br /&gt;
Превозвістителя месії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
После рождения ребенка Иосиф и Мария спасают его от Ирода проклятого побегом в Египет, а там:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Марія нанялася прясти&lt;br /&gt;
У копта вовну. А святий&lt;br /&gt;
Іосиф взявсь отару пасти,&lt;br /&gt;
Щоб хоч козу ту заробить&lt;br /&gt;
На молоко малій дитині...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
... Ще рік минув. (Старий промовив:)&lt;br /&gt;
-Доню, не журись,&lt;br /&gt;
Царя вже Ірода не стало...&lt;br /&gt;
Ходімо, каже, у свій гай,&lt;br /&gt;
У свій маленький тихий рай!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
... То сяк, то так прийшли додому.&lt;br /&gt;
Бодай не довелось нікому&lt;br /&gt;
Узріть такеє. Благодать!&lt;br /&gt;
Гайочок тихий серед поля,&lt;br /&gt;
Одна єдиная їх доля&lt;br /&gt;
Отой гайочок! І не знать,&lt;br /&gt;
Де Він кохався. І хатина,&lt;br /&gt;
Все, все сплюндровано. В руїні&lt;br /&gt;
Їм довелося ночувать.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В ярок Марія до криниці&lt;br /&gt;
Швиденько кинулася. Там&lt;br /&gt;
Колись то з нею Яснолиций&lt;br /&gt;
Зустрівся гість святий. Бур'ян,&lt;br /&gt;
Будяк колючий з кропивою&lt;br /&gt;
Коло криниці поросли.&lt;br /&gt;
Маріє! Горенько з тобою!&lt;br /&gt;
Молися, серденько, молись!&lt;br /&gt;
Окуй свою святую силу...&lt;br /&gt;
Долготерпєнієм твоїм окуй,&lt;br /&gt;
В сльозах кровавих загартуй!..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Небога трохи не втопилась&lt;br /&gt;
У тій криниці! Горе нам&lt;br /&gt;
Було б іскупленим рабам!&lt;br /&gt;
Дитина б тая виростала&lt;br /&gt;
Без матері, і ми б не знали&lt;br /&gt;
І досі правди на землі!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Святої волі? Схаменулась&lt;br /&gt;
І тяжко, важко усміхнулась&lt;br /&gt;
Тай заридала. Полились&lt;br /&gt;
На цямрину святиє сльози&lt;br /&gt;
Тай висохли. А їй, небозі,&lt;br /&gt;
Полегшало.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Далее рассказывается о жизни святого семьи в Назарете. Ребенок подростал:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зробила&lt;br /&gt;
Чи то позичила вдова&lt;br /&gt;
Півкопи тую на буквар.&lt;br /&gt;
Сама б учила, так не знала ж&lt;br /&gt;
Вона письма того. Взяла&lt;br /&gt;
Та в школу хлопця одвела&lt;br /&gt;
У ієсейську.*)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*) Примечение:&lt;br /&gt;
Тарас Григорович интересовался и хорошо знал современную ему новейшую научную литературу о происхождении христианства. О связи христианства с иудейской сектой иесеев он мог узнать из книги Фридриха Штрауса «Жизнь Иисуса», которая была издана в 1836 году на немецком языке&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поэт пишет, что Мария везде ходила за Иисусом и прислуживала ему. Она не отступила от своего сына и во время его распятия...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І Йосипа того не стало.&lt;br /&gt;
І ти, як палець той, осталась&lt;br /&gt;
Одна-однісінька! Такий&lt;br /&gt;
Талан твій латаний, небого!&lt;br /&gt;
Брати його, ученики,&lt;br /&gt;
Нетвердії, душеубогі,&lt;br /&gt;
Катам на муку не дались.&lt;br /&gt;
Сховались, потім розійшлись,&lt;br /&gt;
І ти їх мусила збирати...&lt;br /&gt;
Отож вони якось зійшлись&lt;br /&gt;
Вночі круг тебе сумувати.&lt;br /&gt;
І ти, великая в женах!&lt;br /&gt;
І їх униніє і страх&lt;br /&gt;
Розвіяла, мов ту полову,&lt;br /&gt;
Своїм святим огненним словом!&lt;br /&gt;
Ти дух святий свій пронесла&lt;br /&gt;
В їх душі вбогії. Хвала!&lt;br /&gt;
І похвала тобі, Маріє!&lt;br /&gt;
Мужі воспрянули святиє,&lt;br /&gt;
По всьому світу розійшлись.&lt;br /&gt;
І іменем твойого сина,&lt;br /&gt;
Твоєї скорбної дитини,&lt;br /&gt;
Любов і правду рознесли&lt;br /&gt;
По всьому світу. Ти ж під тином,&lt;br /&gt;
Сумуючи, у бур'яні&lt;br /&gt;
Умерла з голоду. Амінь.&lt;br /&gt;
А потім ченці одягли&lt;br /&gt;
Тебе в порфіру. І вінчали,&lt;br /&gt;
Як ту цариця... Розп'яли&lt;br /&gt;
Й тебе, як сина. Наплювали&lt;br /&gt;
На тебе чистую, кати:&lt;br /&gt;
Розтлили кроткую, а ти...&lt;br /&gt;
В людській душі возобновилась,&lt;br /&gt;
В душі невольничій, малій,&lt;br /&gt;
В душі скорбящій і убогій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(11 ноября 1859,&lt;br /&gt;
С.-Петербург)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шевченко отрицал существование Бога&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В истории случались неединичные случаи, когда великие люди, выступая против церкви, ее учения и деятельности священнослужителей, сами еще оставались в плену религии, признавая существование Бога или какой-либо «Высшей Силы». На наш взгляд, Шевченко не принадлежал к таким людям. С этой точки зрения его можно отнести к последовательным атеистам, поскольку он отрицал существование какого бы то ни было сверхъестественного существа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В «Дневнике», куда Тарас Григорович вносил свои мысли, и который в то время никак нельзя было опубликовать, поэт, например, подвергает резкой критике философа-идеалиста Либельта за то, что последний «пренаивно доказывает присутствие всемогущего творца вселенной во всем видимом и невидимом нами мире» (Запись 11 июля 1857 года).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шевченко считал, что серьезно воспринимать как правдивое любое религиозное учение, в том числе и христианское учение о Боге, - не подобает образованному человеку. Так, во время возвращения из ссылки Тарас Григорович по дороге встретился в Нижнем Новгороде с В.И. Далем - автором известного «Толкового словаря живого великорусского языка». Даль повел разговор об Апокалипсисе - одной из самых запутанных книг Библии. Он, пишет Шевченко, «принялся объяснять смысл и поэзию этой боговдохновенной галиматьи и в заключение предложил мне прочитать собственный перевод Откровения с толкованием и по прочтении просил сказать свое мнение. Последнее мне больно не по душе. Без этого условия можно было бы, и не прочитав, поблагодарить его за одолжение, а теперь необходимо читать. Посмотрим, что за зверь в переводе» (Т.Г. Шевченко. Полное собрание сочинений в десяти томах. Том V, Киев, 1951, стр. 128). Ознакомившись с сочинительством Даля, Шевченко записал: «С какой же целью такой умный человек, как Владимир Иванович, переводил и толковал эту аллегорическую чепуху? Не понимаю. И с каким намерением он предложил мне свое бедное творение. Не думает ли он открыть в Нижнем кафедру теологии и сделать меня своим неофитом? Едва ли? Какое же мнение я ему скажу на его безобразное творение» (Там же, стр. 131).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Находясь в Украине в 1859 году, Шевченко в разговоре с крестьянами не раз возвращался к вопросу о Боге. В одном из доносов в царскую охранку писалось: «Шевченко..., держа в руках сорванный с липового дерева лист, спросил лесника: «Кто создал этот лист?» Лесник ответил, что Бог. За этот ответ Шевченко начал корить лесника, выговаривая страшные богохульства» (&amp;quot;Киевская старина&amp;quot;, март 1898, стр. 432).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1860 году петербуржские аристократы пригласили Шевченко на спиритический сеанс, где обещали продемонстрировать «появление духов». «Шевченко, - пишет Юнг, близкий к Великому Кобзарю человек, - как мы потом узнали и как надо было ожидать, страшно смеялся над духами... и не захотел тратить драгоценное время» (&amp;quot;Советская Украина&amp;quot;, №3 за 1960 год, стр. 177).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доказательством того, что Бога нет, для Шевченко, согласно его произведениям, было то, что сам Бог себя никак и нигде не проявляет. Все в мире происходит по своим извечным законам. Ни в какие события Бог не вмешивается, он никого и ничего не замечает. Поэт подтрунивает над церковным учением о Боге. Если этот церковный Бог существует, то он, заодно с алчными панами и в ущерб простым людям, потакает злу. Вот как свои мысли по этому поводу излагает сам поэт:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи Бог бачить із-за хмари&lt;br /&gt;
Наші сльозі, горе?&lt;br /&gt;
Може й бачить, та помага,&lt;br /&gt;
Як отії гори,&lt;br /&gt;
Предвічні, що политі&lt;br /&gt;
Кровію людською!..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В поэме «Княжна», изображая мерзкие поступки князя-крепостника - «Патриота», «Убогих Брата», Шевченко раз за разом отмечает:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
...А &amp;quot;Патріот&amp;quot;, &amp;quot;Убогих Брат&amp;quot;...&lt;br /&gt;
Дочку й теличку однімає&lt;br /&gt;
У мужика... А Бог не знає,&lt;br /&gt;
А може й знає, та мовчить.&lt;br /&gt;
...А Бог куняє. Бо се було б диво,&lt;br /&gt;
Щоб чути і бачить - і не покарать.&lt;br /&gt;
Або вже аж надто долготерпеливий...&lt;br /&gt;
... А Бог, хоч бачить, та мовчить, -&lt;br /&gt;
Гріхам великим потурає.&lt;br /&gt;
(1847 - 1858)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В стихе «Якби ви знали, паничі» Шевченко рассказывает Богу, что на райской украинской земле:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми в раї пекло розвели,&lt;br /&gt;
А в Тебе другого благаєм.&lt;br /&gt;
З братами &amp;quot;тихо&amp;quot; живемо,&lt;br /&gt;
Лани братами оремо&lt;br /&gt;
І їх сльозами поливаєм.&lt;br /&gt;
А може й те ще... Ні не знаю,&lt;br /&gt;
А так здається... Сам єси...&lt;br /&gt;
(Бо без Твоєї, Боже, волі&lt;br /&gt;
Ми б не нудились в раї голі).&lt;br /&gt;
А може й сам на небеси&lt;br /&gt;
Смієшся, батечку, над нами&lt;br /&gt;
Та, може, радишся з панами,&lt;br /&gt;
Як править миром! Бо дивись:&lt;br /&gt;
Он гай зелений похиливсь...&lt;br /&gt;
Зелені віти... Правда рай?&lt;br /&gt;
А подивися та спитай!&lt;br /&gt;
Що твориться у тім раї!&lt;br /&gt;
Звичайне, радість та хвала!&lt;br /&gt;
Тобі єдиному святому&lt;br /&gt;
За давнії твої діла.&lt;br /&gt;
Отим-бо й ба! Хвали нікому,&lt;br /&gt;
А кров, та сльози та хула,&lt;br /&gt;
Хула всьому! Ні, ні, нічого&lt;br /&gt;
Нема святого на землі...&lt;br /&gt;
Мені здається, що й Самого&lt;br /&gt;
Тебе вже люди прокляли!&lt;br /&gt;
(Оренбург 1850)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О коварных рассказах церковников о Христе Спасителе и последствиях их проповедей Шевченко изобличительно пишет в поэме «Кавказ» так:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По закону апостола&lt;br /&gt;
Ви любите брата!&lt;br /&gt;
Суєслови, лицеміри,&lt;br /&gt;
Господом прокляті.&lt;br /&gt;
Ви любите на братові&lt;br /&gt;
Шкуру, а не душу!&lt;br /&gt;
Та й лупите по закону&lt;br /&gt;
Дочці на кожушок,&lt;br /&gt;
Байстрюкові на придане&lt;br /&gt;
Жінці на патинки.&lt;br /&gt;
Собі ж на те, що не знають&lt;br /&gt;
Ні діти, ні жінка!&lt;br /&gt;
За кого ж ти розіп'явся,&lt;br /&gt;
Христе, Сине божий?&lt;br /&gt;
За нас, добрих, чи за слово&lt;br /&gt;
Істини... чи може,&lt;br /&gt;
Щоб ми з тебе насміялись.&lt;br /&gt;
Воно ж так і сталось.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Во время ссылки, наблюдая жизнь киргизов, Шевченко пишет:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отим киргизам, отже й там,&lt;br /&gt;
Їй же Богу, лучше жити,&lt;br /&gt;
Ніж нам на Украйні.&lt;br /&gt;
А може тим, що киргизи&lt;br /&gt;
Ще не християни?..&lt;br /&gt;
Наробив ти, Христе, лиха!&lt;br /&gt;
А переіначив?!&lt;br /&gt;
Людей божих?! - Котилися&lt;br /&gt;
І наші козачі&lt;br /&gt;
Дурні голови, за правду,&lt;br /&gt;
За віру христову.&lt;br /&gt;
Упивались і чужої&lt;br /&gt;
І своєї крові!..&lt;br /&gt;
А получшали?.. ба де то!&lt;br /&gt;
Ще гіршими стали, -&lt;br /&gt;
Без ножа і автодафе&lt;br /&gt;
Людей закували&lt;br /&gt;
Тай мордують... Ой, ой, пани,&lt;br /&gt;
Пани християни!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В стихе &amp;quot;Юродивий&amp;quot; («Во дни фельдфебеля-царя») рассказывая о страданиях невинных людей, Шевченко обращается к «Всевидящему Глазу» (так церковь называет Бога, который все-все видит. Над входной дверью храма и сейчас размещена икона в виде глаза в треугольнике) и пишет:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А ти, Всевидящеє око!&lt;br /&gt;
Чи ти дивилося звисока,&lt;br /&gt;
Як сотнями в кайдани гнали&lt;br /&gt;
В Сибір невольників святих;&lt;br /&gt;
Як мордували, розпинали&lt;br /&gt;
І вішали. А Ти не знало?!&lt;br /&gt;
І Ти дивилося на них&lt;br /&gt;
І не осліпло. Око, Око!&lt;br /&gt;
Не дуже бачиш Ти глибоко!&lt;br /&gt;
Ти спиш в кіоті, а царі...&lt;br /&gt;
Нижний Новогород, 1857&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Во время своего последнего пребывания в Украине Шевченко в разговоре с крестьянами дружески называл жителя села Корбивки Тимофея Садового дураком за то, что тот верит в Бога. А в своем разговоре с землемером Козловским, который писал доносы на Шевченко, высказался так: «Кто верит в Бога, тот никогда не лишится ни царя, ни панов, ни попов». Оборачиваясь назад и осматривая историческое будущее Украины, Шевченко недвузначно заявлял, что трудовому народу, как и прогрессу всего человечества, с религией и верой в Бога не по дороге. «Если бы люди следовали постулатам религии, - говорил он, - то они не могли бы развиваться и вечно прозябали бы в неволе».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нельзя не заметить, что библейские сюжеты, псалмы, молитвы Тарас Григорович нередко использует для отрицания и развенчивания религии, веры в Бога и для выражения своих атеистических убеждений. Так в его «Заповіті» читаем:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
...Отоді я&lt;br /&gt;
І лани і гори -&lt;br /&gt;
Все покину і полину&lt;br /&gt;
До самого Бога&lt;br /&gt;
Молитися...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И тут же, после трех точек:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
...А до того&lt;br /&gt;
Я не знаю Бога.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В стихе «Сон» («Гори мої високії») читаем:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ні, ні...&lt;br /&gt;
Не ви прокляті..., а гетьмани,&lt;br /&gt;
Усобники, ляхи, погані!&lt;br /&gt;
Простіть, високії, мені!&lt;br /&gt;
Високії і голубії!&lt;br /&gt;
Найкращі в світі! Найсвятії!&lt;br /&gt;
Простіть!.. Я Богу помолюсь...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И опять, сразу же после трех точек яркое выражение своих атеистических убеждение:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Я так її, я так люблю&lt;br /&gt;
Мою Україну убогу,&lt;br /&gt;
Що проклену святого Бога,&lt;br /&gt;
За неї душу погублю!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автор тематической страницы «Якби ви вчились так, як треба» на Украинском государственном радиовещании однажды минут 10-15 пытался истолковать последние четыре строчки шевченковского стиха как проявление глубокой поэта в Бога. Словоблудия было много, но разве им можно зализать атеистическое содержание мысли. Я хотел бы услышать публично, в церкви словами Шевченко громкую молитву самого автора радиопередачи, чтобы церковнослужители и присутствующие верующие тоже признали его верующим. А я, атеист, как и много единомышленников вместе со мной, могу на весь мир кричать и действовать в указанном направлении:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Я так її, я так люблю&lt;br /&gt;
Мою Україну убогу,&lt;br /&gt;
Що проклену святого&lt;br /&gt;
Бога,За неї душу погублю!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Или еще. В одном из своих стихов без названия Тарас Григорович в стихотворной форме по своему пересказывает высокопоэтичную вечернюю молитву «Свєте ясний святия слави...»:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світе ясний! Світе тихий!&lt;br /&gt;
Світе вольний, несповитий!&lt;br /&gt;
За що ж тебе, світе-брате,&lt;br /&gt;
В своїй добрій, теплій хаті&lt;br /&gt;
Оковано, омурано&lt;br /&gt;
(Премудрого одурено),&lt;br /&gt;
Багряницями1) закрито&lt;br /&gt;
І розп'ятієм добито?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не добито! Стрепенися!&lt;br /&gt;
Та над нами просвітися,&lt;br /&gt;
Просвітися!.. Будем, брате,&lt;br /&gt;
З багряниць1) онучі драти,&lt;br /&gt;
Люльки з кадил2) закуряти,&lt;br /&gt;
Я в л е н и м и3) піч топити,&lt;br /&gt;
А кропилом2) будем, брате,&lt;br /&gt;
Нову хату вимітати!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
27 июля 1860&lt;br /&gt;
С.-Петербург&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Примечания :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
   1. Багряниця - ткань церковных риз&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
   2. Кадило и кропило - предметы церковного богослужения.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
   3. &amp;quot;Явленими&amp;quot; - имеется в виду «чудотворными иконами».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не стоит причислять Шевченко к идейным предшественникам авторов злополучного журнала «Воинствующий атеизм от станка», поскольку при жизни Тараса Григоровича этот стих не печатался. Но все таки, все таки перепев церковной молитвы - яркое сведение об отношении поэта к вере в Бога, церкви и к церковнослужителям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Эпиграфом к поэме «Сон. Комедия» Тарас Григорович взял слова из Евангелия от Иоанна (глава 14, стих 17): «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его», и начинает писать об озлобленных правителях, об их спекуляции религией, об отсутствии Бога. И как современно это все читается по отношению к нашим руководящим ворам и изуверам. Давайте, оглядываясь на современность, приведем хотя бы начало знаменитого произведения нашего великого Кобзаря:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У всякого своя доля&lt;br /&gt;
І свій шлях широкий:&lt;br /&gt;
Той мурує, той руйнує,&lt;br /&gt;
Той неситим оком -&lt;br /&gt;
За край світа зазирає,&lt;br /&gt;
Чи нема країни,&lt;br /&gt;
Щоб загарбать і з собою&lt;br /&gt;
Взять у домовину&lt;br /&gt;
Той тузами обирає&lt;br /&gt;
Свата в його хаті,&lt;br /&gt;
А той нишком у куточку&lt;br /&gt;
Гострить ніж на брата.&lt;br /&gt;
А той тихий та тверезий,&lt;br /&gt;
Богобоязливий,&lt;br /&gt;
Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий&lt;br /&gt;
У тебе час та й запустить&lt;br /&gt;
Пазупи в печінки, -&lt;br /&gt;
І не благай: не вимолить&lt;br /&gt;
Ні діти, ні жінка.&lt;br /&gt;
А той щежрий та розкошний&lt;br /&gt;
Все храми мурує;&lt;br /&gt;
Та отечество так любить,&lt;br /&gt;
Так за ним бідкує,&lt;br /&gt;
Що із його, сердешного,&lt;br /&gt;
Кров, як воду, точить!..&lt;br /&gt;
А братія мовчить собі,&lt;br /&gt;
Витрішивши очі.&lt;br /&gt;
Як ягнята: &amp;quot;Нехай, - каже. -&lt;br /&gt;
Може так і треба&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Так і треба! ... Бо немає&lt;br /&gt;
Господа на небі!&lt;br /&gt;
А ви в ярмі падаєте,&lt;br /&gt;
Та якогось раю&lt;br /&gt;
На тім світі благаєте?&lt;br /&gt;
Немає! Немає!!&lt;br /&gt;
Шкода й праці. Схаменіться:&lt;br /&gt;
Усе на сім світі -&lt;br /&gt;
І царята і старчата -&lt;br /&gt;
Адамові діти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одном из последних при своей жизни стихов Тарас Григорович, обращаясь к своей невесте Ликере Полусмаковой, пишет:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моя ти любо! Мій ти друже!&lt;br /&gt;
Не ймуть нам віри без хреста,&lt;br /&gt;
Не ймуть нам віри без попа&lt;br /&gt;
Раби, невольники недужі.&lt;br /&gt;
Заснули, мов свиня в калюжі,&lt;br /&gt;
В своїй неволі! Мій ти друже,&lt;br /&gt;
Моя ти любо! Не хрестись,&lt;br /&gt;
І не кленись, і не молись&lt;br /&gt;
Нікому в світі. Збрешуть люди,&lt;br /&gt;
І візантійський Саваоф&lt;br /&gt;
Одурить! Не одурить Бог,&lt;br /&gt;
Карать і миловать не буде:&lt;br /&gt;
Ми не раби його - ми люди.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Церковники об отношении Тараса Григоровича Шевченко к религии&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нередко люди, которые берутся говорить о религиозности Тараса Григоровича Шевченко, не знают ни Шевченко, ни религии, ни атеизма. Все таки намного вернее оценку отношения Шевченко к религии способны дать церковники и богословы. И они такой недвузначный и единогласный ответ уже дали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вспомним только о том, что киевское духовенство отказалось отправить панихиду (осуществить похоронный церковный обряд) над телом умершего Тараса, когда его провозили через Киев в Канев.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Или же познакомимся с реакцией духовенства в 1914 году на сооружение памятника по случаю столетия со дня рождения Великого кобзаря. Автор церковной брошюры М. Вербич тогда глумливо писал: «Говоря откровенно, мы не считаем Шевченко поэтом настолько великим, чтобы он заслуживал памятник... Ставить ему памятник в священном златоглавом городе Киеве невозможно, потому что это будет проповедью атеизма». А профессор Киевской духовной академии протоиерей П. Петров публично возмущался: &amp;quot;Как писатель - Шевченко небольшой талант. Поднято такой шум, словно Шевченко в самом деле был гениальным писателем, или каким-то спасителем отчизны&amp;quot;. Особенно злорадствовал местный архиепископ Никон: &amp;quot;Какой же Шевченко народный поэт, если он издевался над верой простого народа?.. Скажите: не опозорит себя святая православная Русь сооружением памятника этому богохульнику?&amp;quot; Тогдашний известный церковный писатель Н. Гумилевский в своих &amp;quot;Заметка о современности&amp;quot; писал: &amp;quot;Известно, какие святотатские выпады против Бога и Пресвятой Девы совершал Шевченко ... (Поэтому) правительство и церковь должны признать недопустимым сооружение памятника и публичное чествование Шевченко, творчество которого надлежит предать анафеме и забвению &amp;quot;...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Церковь совместно с государственными органами всячески запрещала и разгоняла по всей стране союзы, которые занимались сбором средств на памятник Великому Кобзарю в Киеве. Несмотря на ее усилия, для чествования столетия со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко было собрано 130 тысяч рублей золотом - огромная сумма по тем временам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Современный православный киевский журналист Анисимов в напечатанной по случаю 160 летия со дня рождения Т. Г. Шевченко статьи и сейчас пишет, что взгляды поэта на Бога, Библию, церковь и православную веру были еретическими, другими словами - атеистическим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Формы искажения мировоззрения Тараса Григорьевича Шевченко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Антирелигиозные убеждения Т. Г. Шевченко и выражение этих убеждений в его творчестве еще при жизни поэта вызвали сопротивление со стороны его верующих друзей и, особенно, со стороны церковников. Издатели иногда самовольно прибегали к соответствующему &amp;quot;усовершенствованию&amp;quot; его произведений. Так, в рукописи стихотворения &amp;quot;Не завидуй богатому&amp;quot; Шевченко писал:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не завидуй же нікому,&lt;br /&gt;
Дивись кругом себе:&lt;br /&gt;
Нема раю на всій землі,&lt;br /&gt;
Та нема й на небі.&lt;br /&gt;
4 Октября 1845, Миргород&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но в журнале &amp;quot;Основы&amp;quot; вместо слов &amp;quot;Да нет и на небе&amp;quot; было напечатано &amp;quot;Разве что на небе&amp;quot;. Были и другие &amp;quot;исправления&amp;quot; произведений великого поэта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Когда позже произведения издавались процерковными средствами, то во всемирно известном &amp;quot;Заповіті&amp;quot; вместо написанного рукой Шевченко: &amp;quot;... а до того я не знаю Бога&amp;quot; настойчиво печатается: &amp;quot;А к тому же я уже знаю Бога&amp;quot;. (Исправление делается совсем тупыми издателями. Ведь &amp;quot;Заповіт&amp;quot; написано Шевченко в декабре 1845 года, в 31-летнем возрасте, с исправления получается, что до 31 года Шевченко не верил в Бога, а в 31 - поверил. Что же случилось? Какую драму, что заставила поверить в Бога, пережил автор &amp;quot;Заповіта&amp;quot;? Но Шевченко, как к написанию этого стихотворения, так и после него, остался тем же нецерковным человеком.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особенно такое &amp;quot;исправление&amp;quot; приумножилось после смерти Тараса Григорьевича. При этом каждый &amp;quot;специалист&amp;quot; и &amp;quot;шевченковед&amp;quot;, вроде упоминавшегося нами какого-нибудь Погребного, подверстывали Шевченко под свои вкусы, &amp;quot;дотягивали&amp;quot; до своих идеологических искажений. Так, в четырехтомном издании произведений Шевченко в Канаде &amp;quot;весьма осознанные&amp;quot; христиане-украинцы три четверти объема всего издания посвятили искаженному истолкованию ясного, как божий день, содержанию произведений Шевченко. Из других националистических изданиях &amp;quot;Кобзаря&amp;quot; выбрасывают такие антирелигиозные произведения Тараса Григорьевича, как &amp;quot;Єретик&amp;quot;, &amp;quot;Світе ясний&amp;quot;, &amp;quot;Молитва&amp;quot;, &amp;quot;Гімн черничий&amp;quot;, &amp;quot;Ликері&amp;quot;; выбрасывают антирелигиозные названия его общеизвестных произведений и дают им свои названия вроде : &amp;quot;Вера в Бога&amp;quot;, &amp;quot;размышление о муках Христа&amp;quot; и др. А униатский священник Любоевский в 1910 году объявил, что Тарас Григорьевич не мог написать поэму &amp;quot;Мария&amp;quot;, а затем выступил в качестве соавтора великого поэта и издал &amp;quot;значительно улучшенный&amp;quot; текст шевченковского произведения.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Современные украинские национал-фашисты хотят воспользоваться авторитетом Шевченко, но никак не хотят, чтобы украинские граждане близко знакомились с истинным содержанием его творчества, а потому лишь распространяют среди граждан стране свои искаженные толкования и вылизанные фальшивки об одном из родоначальников нашей духовной культуры. Достаточно сказать, что произведения Т.Г. Шевченко за прошедшие годы десятки раз издавались стотысячным тиражами. В 50-х годах ХХ века было издано академическое Полное издание его сочинений в 10 томах. После распространения издания и нахождения дополнительных важных рукописей и документов о Шевченко, было принято решение о новом, дополненном и обновленном, полном издании его сочинений в 10 томах. До 1990 года из запланированных 10 успели издать лишь два тома. Горько напоминать, что в нашей самостоятельной державе широко и в искаженном виде эксплуатируется авторитет Шевченко, но произведения его что-то не издаются, власть имущие не хотят завершить новое Полное издание его произведений... Здесь есть над чем задуматься и есть из чего делать справедливые выводы.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Следует сказать, что страдая от современных ему душеприказчиков, Шевченко догадывался, что его творчество будут искажать и после смерти. И поэтому, обращаясь через десятилетия к своим злопыхателям и фальсификаторам он писал:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вороги! О люті! Люті!&lt;br /&gt;
Ви ж украли,&lt;br /&gt;
В багно погане заховали&lt;br /&gt;
Алмаз мій чистий, дорогий,&lt;br /&gt;
Мою колись святую душу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
К чистому и дорогому алмазу Шевченко сейчас со всех сторон тянутся грязные руки озлобленных украинских национал-фашистов и ослепленных ура-патриотов. Ведь только истерическим ожесточением и умственным ослеплением можно объяснить выходку националистически заангажированных &amp;quot;просвитян&amp;quot;: Мовчана, Погребного, Кононенко, Танюка и иже с ними, - установить на холме в Канев, у могилы Тараса Григорьевича Шевченко, то ли церковь, то ли часовню имени украинского Кобзаря. И как же нужно завраться, чтобы соединять несоединимое, - соединять Тараса Григорьевича Шевченко с церковью! Как мы уже видели выше, Шевченко и церковь взаимно враждебные друг другу. Воистину, Бог, которого нет, наказывает ставшими вдруг националистами &amp;quot;ведущих&amp;quot; украинцев тем, что лишает их ума, которого у них, очевидно, и так нет. Я могу лишь посоветовать строителям изготовить скрижали, записать на них приведенные в этой статье отрывки из творчества нашего украинского Кобзаря и разместить их снаружи и внутри церкви/часовни имени Тараса Григорьевича Шевченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* * *&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А в Заключение, для желающих трактовать творчество Шевченко в процерковном духе - их любимое произведение великого украинского поэта на церковную тему:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гімн черничий&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Удар, громе, над тим домом,&lt;br /&gt;
Над тим божим, де мремо ми,&lt;br /&gt;
Тебе ж, Боже, зневажаєм,&lt;br /&gt;
Зневажаючи співаєм:&lt;br /&gt;
Алілуя!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби не ти, ми б любились,&lt;br /&gt;
Кохалися б, та дружились,&lt;br /&gt;
Та діточок виростали,&lt;br /&gt;
Научали б та співали:&lt;br /&gt;
Алілуя!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одурив ти нас, убогих.&lt;br /&gt;
Ми ж, окрадені небоги,&lt;br /&gt;
Самі тебе одурили&lt;br /&gt;
І, скиглячи, возопили:&lt;br /&gt;
Алілуя!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти постриг нас у черниці,&lt;br /&gt;
А ми собі молодиці...&lt;br /&gt;
Та танцюєм, та співаєм,&lt;br /&gt;
Співаючи, промовляєм:&lt;br /&gt;
Алілуя!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20 июня 1860&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>TanyaD</name></author>	</entry>

	</feed>